ВІДМОРОЗОК

(-зка) ч. 1. мол., презирл. Емоційно та інтелектуально недалека людина, часто аґресивна. Клієнтів у глибині душі ненавидять, адже практично всі вони брутальні, постійно тебе принижують та інколи не платять, "справжні відморозки", як висловилися дівчата (Столиця, 5.12.2000), виглядає на те, що його було жорстоко побито якимись відморозками вкраїнський народ вкотре забив українського письменника (Книжник, 2002, № 5). БСРЖ, 406. 2. жрм, ірон., несхвальн. Людина, позбавлена моральних принципів Однак найбільше на ухвалення ствердного рішення вплинула, напевно, моя вроджена ненависть до всяких відморозків, які цинічно й нахабно прагнуть поліпшити за рахунок ближніх власний добробут (С. Бортніков, Чистильник), осмислити той непростий час брежнєвських заморозків, що наплодив "відморозків", був розсадником стукачів, провокаторів (ЛУ, 29.03.2001). ТСРОЖ, 136. 3. мол., презирл. Член угруповання рекетирів, який бере участь у бойових операціях. Почали активно множитися ряди "відморозків" - тих хто йде на злочин не заради збагачення а тільки з нудьги та цікавості (ПіК, 1999, № 1). БСРЖ, 406.