Смотреть больше слов в «Словнику українського сленгу»
ВЗУВА́ТИ (УЗУВА́ТИ) (надівати на ноги взуття), НАЗУВА́ТИ, ОЗУВА́ТИ розм., НАТЯГА́ТИ розм., НАТЯ́ГУВАТИ розм., ВСО́ВУВАТИ (УСО́ВУВАТИ) розм., ВСУВА́ТИ (... смотреть
оЗу́ти (взу́ти, обу́ти і т. ін.) в постоли́ (в ла́пті) кого, заст., зневажл. Довести когось до злиднів, залишити без майна, позбавити багатства; розорити. — Народ зголоднів, а ніхто не подбає, їсти ніхто не дасть.. — Один розкошує, а другий..— Озуть пана у постоли (М. Коцюбинський); Горілка і гулі не одного в постоли взули (Укр.. присл..); Минуло днів і вечорів немало З тих пір, ..як, в постоли обувши свого пана, Спалили дві гуральні спозарана (А. Малишко); Гулі не одного в лапті обули (М. Номис).... смотреть
[wzuty]д/дwciągnąć (чоботи), wzuć
недок. взувати, док. взутиto put on one's shoes (boots)
ВЗУ́ТИ див. взува́ти.
див. взувати.
【完】 见 взувати
взу́ти дієслово доконаного виду
взую, взуєш włożyć, obuć
див. взувати.
сов. от взувати