Смотреть больше слов в «Словнику українського сленгу»
ЗАВА́ЛЮВАТИ (кидаючи, засипати, покривати кого-, що-небудь чимсь), ЗАКИДА́ТИ, ЗАГОРТА́ТИ, ПРИВА́ЛЮВАТИ, ПРИГОРТА́ТИ, ЗАХАРА́ЩУВАТИ (сміттям, мотлохом);... смотреть
недок. завалювати, док. завалити1) to heap up; (загромаджувати) to block up, to obstruct2) (засипати) to cover, to buryзавалити снігом — to cover with ... смотреть
завали́ти шк. 1. поставити незадовільну оцінку на іспиті (м, ср, ст)||зрізати2. не скласти іспиту (ср): – Ну, і як ти? – Та все було б люкс, якби не завалив латину (Авторка)|| = гримнути ◊ завали́ти кі́ти → "кіти" ◊ завали́ти спра́ву → справа... смотреть
[zawałyty]дієсл.zawalić
див. завалювати.
【完】 见 завалювати
1) 1 зава́лить, загороди́ть 2) отки́дывать наза́д
техн. заваливать, загромождать, обрушивать
завали́ти дієслово доконаного виду
забруднити (ти гет сподні заваляв)
Забурыць
-лю, -лиш zawalić; zasypać
див. завалювати.
сов. от завалювати
забурыць
забурыць
1) ввали́ться, попа́сть 2) отвали́ться,