Смотреть больше слов в «Словнику українського сленгу»
БІНО́КЛЬ, я, ч.Оптичний прилад із двох паралельних, з'єднаних між собою зорових трубок для розглядання віддалених предметів.Вчора ходили ми на руїни ві... смотреть
Оптичний прилад, який полегшує спостереження віддалених предметів обома очима; складається з двох відповідно з'єднаних зорових труб.
Binoculars (pl.); glass(es) (pl.)інфрачервоний бінокль — infrared binocularsпольовий бінокль — field glassesтеатральний бінокль — opera glasses
[binokl']ч.lornetkaтеатральний бінокль — lornetka teatralna
-я, ч. Оптичний прилад з двох паралельних, з'єднаних між собою зорових трубок для розглядання віддалених предметів.
біно́кль[б'інокл']-л'а, ор. -леим, м. (на) -л'і
біно́кль (франц. binocle, від лат. bini – два і oculum – око) оптичний прилад, що складається з двох паралельно розміщених зорових труб.
оптичний прилад, який полегшує спостереження віддалених предметів обома очима; складається з двох відповідно з'єднаних зорових труб.
імен. чол. родубинокль
-я, ч. Оптичний прилад з двох паралельних, з'єднаних між собою зорових трубок для розглядання віддалених предметів.
бінокль; ч. (фр., від лат., два і око) оптнчний прилад, що складається з двох паралельно розміщених зорових труб.
【阳】 (双筒) 望远镜
Біно́кль, -кля; -но́клі, -но́клів
{біно́кл} -ла, ор. -леим, м. (на) -лі.
Binokkel, kikkert
біно́кль іменник чоловічого роду
Далекоглядка
lat. binocleбинокль
Kikkert
Kikare
-ля m lornetka
техн. бинокль
бінокль, -я
დურბინდი
Бинокль
бинокль