БАНАБАК

(-а) ч.; крим., жрм. Кавказець, який торгує на базарі фруктами та квітами. про Султана колись був згадав Містер Пепс Кобиляче Око, - мовляв заявився один приблуда, банабак, - чи то азербайджанець, чи вірменин, діла крутить, правда, місцеві шкіряться, але той відкупного цілий ящик поставив, - купилися (О. Ульяненко, Сталінка); Базарь. Цигани. Банабаки. / Поклали тіні старі акації (П. Вольвач, Бруки і стерні). ЯБМ, 1, 61.