ВРУБИТИ
(-блю, -биш) док., що; мол. Увімкнути щось. Вруби маг. БСРЖ, 119. * Образно. спробувала врубити почуття гумору, нічого, помоглося (О. Забужко, Польові дослідження з українського сексу).
Смотреть больше слов в «Словнику українського сленгу»
ВРУБИТИСЯ →← ВРУБАТИСЯ